Soroka - writer

Я прагнула втекти від цього повільного ритму життя й маленького міста. Півжиття тому я мріяла поринути в невідомий і бурхливий світ столиці. Тоді, стоячи біля Катерининської церкви на висоті, я дивилася вдалечінь на дорогу на Київ. Вона манила мене, збуджувала мої думки, і гормони підштовхували мене негайно вирушити: забрати свої мізерні пожитки, зловити автостоп і поїхати, не озираючись. Повільні вулиці, якими крокують мами з колясками, пенсіонери, й безліч людей, що рухаються мляво й розмірено. Це місце, де кожен знає кожного. Мені здавалося, що нове життя — з його амбітними мріями й неймовірними успіхами — було ось-ось на горизонті. Але попри це я завжди повертаюсь сюди, вдихаючи це чисте повітря чорних лісів, незагазованих вулиць, і посміхаюся так, як ніколи не посміхалась у Києві. Чернігів — місто легенд. Місто історичної значущості та місто моєї батьківщини. Кожного разу, заїжджаючи сюди, чи то через залізничний міст, чи по цій самій столичній дорозі, я відчуваю тепло, яке розтік...

  Поєднання імплантів трьох людей одночасно було для нього новинкою. Чуттєвість завдяки наркотику зросла в десятки разів, і часом він ловив себе на думці, що вже не може відділити, хто кого зараз торкається чи цілує. Він відчув, як член входить у його вагіну, якої в нього не було, і водночас відчув, як хтось пристрасно облизує його власний статевий орган. Відчуття процесів було неймовірним. Торкаючись грудей жінки, він відчував її тіло як своє власне, але м'якше, ніжніше, гарячіше. Температура тіла постійно змінювалася, переходячи від геніталій до кінчиків вух. Наче його зігрівають якісь маленьки дроїди бігаючи по тілу з неймовірною швидкістю.  Жінка вигиналася, і його спина відчувала цей вигин, ніби він сам це зробив. Руки чоловіка, що пестили його яєчка, були прохолодними, але він чітко відчував жар від свого статевого органа, який ритмічно входив і виходив з піхви жінки, водночас відчуваючи й усе всередині неї. Всі троє перебували не просто в наркотичному екстазі. Вони були...