Договір
ДОГОВІР Зайшли до хати дядька Сашка, що на околиці міста. Вмостилися на старій дерев’яній підлозі. Вирушати вже на світанку, тож від вечері вирішили відмовитися і одразу лягли спати. Дядько Сашко не сперечався. Завжди мовчазний, але сьогодні аж занадто. Може, це моторошне передчуття стискало йому горло, як і мені? Лірик та Коваль вже хропіли, а я ретельно обмірковував деталі дивного наказу. Блаженна прохолода оповила будинок після літньої спеки. Дім співав власну колискову — потріскував віконцями і тихо шарудів фіранками. Надокучливо дзижчали комарі, на дворі буяла червнева ніч. Примруживши очі, я з насолодою споглядав зоряне небо крізь прочинені двері. Обожнюю такі ночі. Дошки рипнули, я розплющив очі. Хтось рухався, намагаючись не розбудити сусідів. Дмитро, хто ж іще. Минулої ночі теж в лісі зник, як зупинилися на привал. На окупованій території треба бути обачним, тож я миттю вислизнув за ним. Поки пробирався лісом, все не міг зрозуміти — от навіщо його нав’я...