Публікації

Редис рано зійшов

-
Зображення
  Редис рано зійшов Редис цього року зійшов рано. Я нахилився, але не зміг дістати до землі. Клятий захисний костюм з металевими накладками сковував рухи. На грядки ставати не хотілось, але прополювання — діло важливе. Тому обережно розставив ноги, обперся рукою і так навпочіпки почав потроху висмикувати кляті бур’яни. Не встиг я пройти і метру, як клятий кріт виринув з-під землі, що той диявол, і кинувся прямо на шолом. Я відмахнувся рукою і повільно піднявся. Де один зомбі-кріт там одразу зграя. Чомусь після перетворення вони почали купчитись. Чи то так подіяв на них той вірус? Той, що відскочив, вже напоровся на ніж і дві половинки впали додолу. Інший стрибнув ззаду і почав скреготати крихітними зубами об броню. Спробував його дістати рукою, але костюм завадив. Третій кинувся на ногу. Швидко порішив цього нещасного сапкою і потягнувся за палицею, що нею сорти позначав. Удар, ще удар — і вже спина вільна. Добра порція перегною тепер на потрібному місці. Хоча який з цих зомбі твар...
Дописати коментар
Read more »

Ти хочеш спати?

-
Зображення
  Ти хочеш спати? Машина їхала засніженою дорогою. Батько пригальмовував, щоб не занесло на узбіччя. Дворічний Майкл стис в кулачок край хутряної шапочки і широко розплющив очі. Він подивився на тата і розтулив рота. Хотів щось сказати, але команди не було. Тому продовжував сидіти і відкривати рота, як німа риба. Батько вдивлявся у дзеркало заднього виду. Довго, уважно, майже гіпнотично рахуючи в голові секунди. Він побачив, як хлопчик кліпає усе рідше. Щойно дорахував до сорока, то малий одразу різко розплющував очі. Потім знов закуняв. На сороковій секунді хлопчик вивертав очі так, ніби їх хтось намагався викрутити зсередини. Так тривало з пів години, поки батько нарешті не запитав. — Гей, малий, ти втомився? Малий відповів миттєво без заминки. — Так, — сказав жалібно, стисло. Батько замовк. Перевів очі на дорогу і подумки почав рахувати до ста. На сто першому разі знов запитав. — Не можеш тримати очі відкритими? — Так, — малий мовчки ковтав сльози, але тремтіння голосу зраджувал...
Дописати коментар
Read more »

АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ

-
Зображення
  Американська мрія Бородатий митник ще раз уважно глянув у документи й запитав з-під лоба: — Місіс Вілсон з Каліфорнії? — Так. Мій дідусь виїхав зі США, коли йому було всього дев’ятнадцять років. Він оселився в Європі, де зустрів мою бабусю, і вони одружилися. — Дітей із собою вам уже не можна, — примружився він, оглядаючи молодого чоловіка поруч із Бріджит Лаваль. — Це мій племінник. Він лише мене проводжає. — У краще життя і назавжди, — проскандував гасло міграційної служби США Гевін і усміхнувся. — Речі завантажте в автобус. Вітаємо у США і бажаємо вам щасливого життя, — митник вимовив ці слова поспіхом і дещо втомлено. Він зиркнув за спину жінки й побачив нескінченну чергу тих, хто прагнув жити в наймогутнішій країні світу. Тяжко видихнув, грубо тицьнув документи Бріджит їй у руку й крикнув: — Наступний! — Коли відкриють кордони для відвідувачів, я одразу приїду, — уже вкотре бурмотів Гевін, тягнучи за собою важку валізу тітоньки. — Та не переймайся так. Ми ж будемо на зв’язку...
Дописати коментар
Read more »

Договір

-
Зображення
  ДОГОВІР Зайшли до хати дядька Сашка, що на околиці міста. Вмостилися на старій дерев’яній підлозі. Вирушати вже на світанку, тож від вечері вирішили відмовитися і одразу лягли спати. Дядько Сашко не сперечався. Завжди мовчазний, але сьогодні аж занадто. Може, це моторошне передчуття стискало йому горло, як і мені?  Лірик та Коваль вже хропіли, а я ретельно обмірковував деталі дивного наказу. Блаженна прохолода оповила будинок після літньої спеки. Дім співав власну колискову —  потріскував віконцями і тихо шарудів фіранками. Надокучливо дзижчали комарі, на дворі буяла червнева ніч. Примруживши очі, я з насолодою споглядав зоряне небо крізь прочинені двері. Обожнюю такі ночі. Дошки рипнули, я розплющив очі. Хтось рухався, намагаючись не розбудити сусідів. Дмитро, хто ж іще. Минулої ночі теж в лісі зник, як зупинилися на привал. На окупованій території треба бути обачним, тож я миттю вислизнув за ним.  Поки пробирався лісом, все не міг зрозуміти — от навіщо його нав’я...
Дописати коментар
Read more »