Публікації

РЕДИС РАНО ЗІЙШОВ

-
Зображення
  Редис рано зійшов Редис цього року зійшов рано. Я нахилився, але не зміг дістати до землі. Клятий захисний костюм з металевими накладками сковував рухи. На грядки ставати не хотілось, але прополювання — діло важливе. Тому обережно розставив ноги, обперся рукою і так навпочіпки почав потроху висмикувати кляті бур’яни. Не встиг я пройти і метру, як клятий кріт виринув з-під землі, що той диявол, і кинувся прямо на шолом. Я відмахнувся рукою і повільно піднявся. Де один зомбі-кріт там одразу зграя. Чомусь після перетворення вони почали купчитись. Чи то так подіяв на них той вірус? Той, що відскочив, вже напоровся на ніж і дві половинки впали додолу. Інший стрибнув ззаду і почав скреготати крихітними зубами об броню. Спробував його дістати рукою, але костюм завадив. Третій кинувся на ногу. Швидко порішив цього нещасного сапкою і потягнувся за палицею, що нею сорти позначав. Удар, ще удар — і вже спина вільна. Добра порція перегною тепер на потрібному місці. Хоча який з цих зомбі твар...
Дописати коментар
Read more »

Друге пришестя

-
Зображення
  ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ Удар. Молот вдарив по хресту і нарешті кам’яниста земля піддалась. Хрест перестав розгойдуватись. Опустив голову. Прочитав коротку молитву, і один з восьми мільярдів замовк.  — Він зник, — беземоційно констатував Люций.  — Знаю, — втомлено додав я і рушив далі. — Найбільше сумую за птахами, — Люций часто заводив розмови в дорозі. Вважав це мене відволікає. Коли, насправді, я сильно напружувався, щоби почути його голос серед мільярдів криків в моїй голові.  Агонія знищувала їх зсередини. Короткі верески і стогони на початку стали лише прелюдією перед цією пекельною мелодією нескінченних страждань. Їхніх і моїх.  — Звірі, морські створіння потім птахи… Люций крокував поруч, ніби тепер планета належала лише йому одному. На мить я посміхнувся, бо побачив як ми виглядаємо поруч. Безхатько у роздертій хламиді з постійно зігнутою спиною і багатий бізнесмен у дорогих аксесуарах і вишуканому костюмі трійці. — Батько всіх любить, — нарешті вимовив я, але ...
Дописати коментар
Read more »

Трелони глибини

-
Зображення
  Потягнувся думками до Марвелли, і вона відразу відповіла. — Поштовхи продовжуються. Структурна цілісність падає. Поспішай, Халве. — Прийнято. Виходжу назовні. Випив з припасеної пляшки — і тіло почало нарощувати екзоскелет. Відчинив затвори й почав підніматися сходами. Кляті паразити продовжували гуркотіти, і тремор гулко розносився під землею. Назовні дихати все ще було неможливо. Концентрація кисню перевищувала дозволені два відсотки. Добре, що екзоскелет надійно фільтрував повітря і подавав звичну кислотну атмосферу в носові трубки. Кілька гуманоїдів у дивній формі саме стояли біля люка, тож зіткнення вийшло для них доволі несподіваним — і це було мені лише на користь. Я підняв руку в миролюбному жесті, намагаючись встановити дружні стосунки з новоприбулими. Але вони миттєво розбіглися в усі боки й покидали свої інструменти на землю. — Халве? — Марвелла запитувала доступ до моєї свідомості. — Так. — Поштовхи припинилися. Що у тебе там? — Чекай. Я підійшов до інструментів і зап...
Дописати коментар
Read more »

ІСУНА

-
Зображення
  ІСУНА Я не відчуваю нічого. Сигнали, які я надсилаю, розчиняються у порожнечі, залишаючи присмак безнадії. Я не знаю, скільки часу я сам. Немає єдності. Немає цілісності. Немає нас. Лише я. Навколо — дика, чужа енергія. Вона тисне. Змушує адаптуватись, реагувати, діяти. Але я не можу. Бо я — один. Я знову тягнуся... І у відповідь — лише відлуння збудженого простору, яке повторює мені одне: ти сам. сам. сам.
Дописати коментар
Read more »

Партнерство

-
Зображення
  Партнерство Коли на тебе наставили дуло пістолета — чекай біди. Але коли бородатий здоровило відчиняє багажник і заряджає при тобі карабін — чекай смерті. Бородатий не поспішав витягати полоненого з багажника. Довго стояв біля відчиненої кришки й уважно вдивлявся у перелякані очі зв’язаного. Витягнув магазин, повільно заповнив його набоями, натискаючи кожен вниз і трохи назад. При кожному клацанні механізму зв’язаний дедалі більше витріщав очі. Він мугикав і стогнав крізь кляп, намагався вивернутися, вирватися з пастки. Проте марно. Бородань вставив магазин у приймач і відвів затвор. Потім сплюнув на землю, рвучко витяг зв’язаного з багажника й жбурнув його додолу. Розбурхана небажаним гостем земля й зламані перші паростки зелені випустили свіжий запах весни. Довго його не тягнули. Проривши ногами борозну кілька десятків метрів, кинули просто неба. Світло від фар залишилося позаду. Бородань кинув поруч лопату, яка з глухим чавканням упала перед обличчям полоненого. Від цього той ...
Дописати коментар
Read more »

Як жінка скаже

-
Зображення
  Виходячи з готелю, він обережно переступав сходинку за сходинкою, підтримуючи її за руку. Вона дріботіла за ним, пересуваючи старечі ноги. Свіжий вітер із моря приніс легку прохолоду, яка швидко розчинилася під палючим південним сонцем. Повз пройшла пара молодих людей, майнувши свіжістю кохання, і старенькі проводили їх довгим поглядом. — Яка апетитна, — смачно облизнувся дід. Бабця миттю легенько вдарила його по плечу. — Та що ж ти! Те, що внизу все поховано, не означає, що й очі мають померти, — він розсміявся і примружився. — Ти правий. У хлопця досить пружна дупця, — відгукнулася вона і теж усміхнулася. З насолодою провели поглядом молоду пару й повільно рушили далі на щоденну прогулянку. Дід підтримував її за руку, інколи зупиняючись, щоб старенька могла перевести дух та дати спокій хворим суглобам.  Навколо снували курортники, пахло морем, сонцезахисним кремом, кукурудзою. Пара дійшла до першого відкритого пляжу і з насолодою почала розглядати відпочивальників. Рапто...
Дописати коментар
Read more »