Soroka - writer

Продовження історії про вченого і його спроби перезапустити цивілізацію Попередня частина тут >>> Анотація: У минулому вчений, який досліджує стародавні цивілізації, потрапляє до племені, де переплітаються культура й світогляд первісних людей. У зустрічі з ними він відкриває несподівані істини, що змінюють його уявлення про еволюцію і людську природу.   Весь наступний день вчений розмірковував над останніми словами Гнума. Те, що первісні люди могли вбачати у далеких зорях інші світи, не було новиною. Розвиток релігії і вірувань у первісному суспільстві міг мати багато гілок. Тому люди цілком могли створювати різні погляди на небесні світила й природні явища. До племені Гнума вчений проводив окремі дослідження іншого племені, де старі жителі розповідали біля багаття казки про своє походження з втраченої вже планети, яку колись розірвав своїм тяжінням Юпітер. Вони називали себе нащадками інтеліджан — спадкоємцями великої древньої раси, що знайшла свій прихисток на Марсі...

  <<< Попередня частина Собака і людина — Ходімо. Ми закінчили, — сказав чоловік і акуратно поставив скляну пробірку з моєю краплею в ряд таких самих у сумці.   — Поїдемо їсти, що скажеш?   — Скажу, що я б перекусив, — відповів я, коли побачив, як собака радісно виляє хвостом біля ніг чоловіка. Вона легко гавкнула в мою сторону, присіла і нахилила з цікавості морду.    — Привіт, — сказав я й протягнув щойно створену руку. Потім відсмикнув її назад і озирнувся. Поруч стояв янгол-охоронець чоловіка і посміхався. Він доторкнувся до плеча підопічного, і той теж посміхнувся, дивлячись на собаку.   Машини — неймовірно незручний вид транспорту, навіть для людей. Пересування в залізній гучній машині дивувало мене не менше, ніж плавання в тих самих залізних машинах по безкрайніх водах. Але іншого способу долати простір люди ще не винайшли. Тож ми всі когортою погрузилися у залізного монстра. — Зробимо аналізи і все виявимо, так? — чоловік зве...

  <<< Попередня частина Каналізація Пролітаючи затхлою каналізаційною трубою, я задумався над своєю поведінкою. Роздратування, гнів, брехня — це точно збій у моїй структурі. Як інакше пояснити, що я набуваю характерних рис місцевих янголів? Створення галактик не передбачає великих емоцій. З людської точки зору, це навіть схоже на медитацію. Ти вічно перебуваєш у стані глибокого усвідомлення і присутності буття. Тебе в дійсності інколи й немає — ти є той самий Всесвіт. Не потрібно брехати, гніватись або виражати будь-які емоції. Звісно, я, як і інші представники янголів вищого рангу, прекрасно розумію їх структуру і мету, але піддаватися цьому самому? Це вже занадто. Чому я бажав вдарити того янгола? Навіщо створив кулак? Це бентежне і безглузде завдання зводить мене з розуму. Але відмовитися від нього я не міг. Краплинка знову змінила своє світіння і злилася по кольору з навколишніми нечистотами. Якби не вбудований маяк, я б її загубив уже давним-давно. Навіщо її понесло в...

  <<< Попередня частина Лікарня Людина міцно трималася за свою лінію життя, тож вже на в’їзді до лікарні у неї знову забилося серце. Санітари кілька разів ударили по грудній клітці, поки апарат не видав бажаний сигнал. Його янгола-охоронця ситуація взагалі не бентежила, він точно знав коли його підопічний мав закінчити фізичне існування. Я байдуже оглянув приймальне відділення. Люди кашляли, кричали, стогнали, виливали на підлогу кров, сечу, піт, слину, блювоту. Замість того, щоб навчитися бачити енергію буття,  людство обрало шлях сліпоти. Спершу вони самі відріклися від справжнього зору, а потім винайшли незграбні механізми, щоб бодай щось знову побачити. Нерозумні, обмежені, майже приречені. Я з полегшенням усвідомлював, що моя робота — далеко від Землі. Проте помітив, як роздратування спалахувало яскравіше, ніж будь-коли. Раніше я б не затримався на думці про людей і їхній хаос, але тепер ці істоти викликали в мені все більше незнайомих відчуттів і роздумів. Та ча...

  <<< Попередня частина Бійка в барі Поки я розмірковував над дивністю подій, моряк уже перевдягнувся і скинув дорогоцінну краплю прямо на свою шкіряну куртку. Режим споглядання закінчився швидше, ніж я встиг його розпочати. Я знову увімкнув режим спостереження і, не зводячи погляду з краплі, попрямував за чолов’ягою. Виявляється, поки я проводив аналіз власних структур, корабель уже встиг повернутися до бухти і пришвартуватися. Чоловік впевненими кроками зійшов з корабля сів у автомобіль і рушив по дорозі.  Крапля зблиснула зеленим, і я нахилився ближче. Люди вигадали багато цікавих механізмів, пристроїв і концепцій, але найкращий винахід людства, найпоширеніший на всій планеті — це матерні слова. Як же я лаявся! Всі навколишні янголи-охоронці, певно, закривали вуха з жаху, адже на моєму плані існування хвиля силою в десятки торнадо пронеслася, розбурхуючи простір навколо. Крапля перестала бути чистою, білою, світлою частиною Творця. Вона світилась мляво зеленувато-с...